Шолом-Алейхем — Пісня над піснями (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Повість.

Час створення. 1909-1911 рр.

Автор. Шолом-Алейхем (1859-1916) – єврейський письменник і драматург.

Тема. Зображення першого кохання єврейського юнака.

Ідея. Справжнє і чисте кохання завжди буде джерелом натхнення, радості та щастя, навіть якщо воно виявиться нерозділеним.

Проблеми. Кохання; стосунки між людьми; сім'я; шанобливе ставлення до Біблійних істин; потяг до прекрасного; сила кохання і мистецтва; жорстокий час, що руйнує долі.

Композиція і сюжет твору

Оповідь у повісті "Пісня над піснями" ведеться від першої особи –єврейського хлопця Шимека. Головний герой розповідає, як його дитяче захоплення дівчиною на ім'я Бузя переростає у палке кохання. Повість складається з чотирьох частин. У перших двох частинах Шимек і Бузя ще зовсім діти, однак Шимек зачарований вродою дівчинки і сприймає її крізь рядки біблійного поетичного твору про кохання двох молодих людей – "Пісні пісень". У третій і четвертій частинах Шимек розповідає про зустріч з Бузею після кількох років розлуки, коли він покинув батькову хату і почав шукати свій шлях у житті. Навчаючись далеко від рідного містечка, він перестав писати Бузі, і вона стала лише частиною його дитячих спогадів. Але лист батька про те, що Бузя виходить заміж змушує Шимека повернутися додому, щоб зрозуміти, як він кохає Бузю – по-справжньому як у "Пісні пісень". Посилання на "Пісню пісень" постійно переслідують Шимека, коли він спілкується з Бузею, вона для нього така ж прекрасна як Суламіта для царя Соломона.

"Пісня над піснями" Шолом-Алейхема – поетична розповідь про перше чисте кохання. Почуття Шимека настільки цнотливе та світле, що в ньому самому є щось від релігійності. Асоціації з однойменним біблійним гімном кохання виникають природно, і цей паралелізм проходить крізь усю повість. Біблійна "Пісня над піснями" начебто відкрила очі герою повісті Шолом-Алейхема. Шимек дивиться на все крізь призму її натхненних рядків. Ці поетично довершені, викристалізовані часом рядки допомагають йому зрозуміти себе, свої почуття, усвідомити власні сили.

Завдяки особливостям оповіді – зверненням до читача й повторам – читач стає слухачем, майже співрозмовником автора. Оповідач час від часу повертає нас до початку роману, який був для нього початком, джерелом і прекрасної мрії, і невтоленної печалі, – адже "початок найгірший початок – кращий, ніж найкращий кінець". Які б радощі та печалі не принесла подальша доля герою роману, його чарівна дитяча казка залишиться в його пам'яті.

Експозиція. Розповідь Шимека про те, як у його родину потрапила Бузя.

Зав'язка. Хлопчик не уявляє життя без Бузі.

Розвиток дії. У переддень Пасхи Шимек прагне розвеселити Бузю, розповідає різні вигадки. Перед зеленими святами діти йдуть на леваду по зелень. Шимек відчуває, що Бузя соромиться його. Минають роки, Шимек, який живе далеко від дому, отримує листа від батьків, у якому вони повідомляють, що Бузя заручилася. Шимек повертається додому напередодні Пасхи, але в перший день не може знайти нагоди поговорити з дівчиною наодинці.

Кульмінація. Розмова хлопця і дівчини наступного дня. Шимек зізнається Бузі, що кохає її. Дівчина плаче, але не змінює свого рішення вийти заміж за іншого.

Розв'язка. Бузя вийшла заміж, Шимек лишився з батьками і сумує за дівчиною.