Джоан Роулінґ — Гаррі Поттер і Філософський камінь (характеристика та аналіз героїв твору)

Гаррі Поттер. Головний герой твору, 11-річний хлопець, син Джеймса та Лілі Поттер, яких вбив темний чаклун Волдеморт. На початку твору ми бачимо однорічного Гаррі, якого Гегрід за розпорядженням Дамблдора доставив рідній тітці Петунії Дурслі. Гаррі провів десять нещасливих років у будинку Дурслі, нічого не знаючи про своє справжнє минуле, адже був впевнений, що його батьки загинули в автокатастрофі. Напередодні одинадцятиріччя Гаррі почав отримувати листи з Гоґвортсу, а 31 липня, у свій день народження Гаррі отримав листа особисто від Геґріда. Гаррі дізнався, що він знаменитий серед магічного співтовариства, а також багатий. У школі Гаррі потрапив у гуртожиток Ґрифіндор і виявив, що непогано вміє літати на мітлі, тож став наймолодшим гравцем школи у грі квідич. Разом з друзями Роном і Герміоною Гаррі переживає багато пригод і рятує філософський камінь.

Цитати: "На чолі, під жмутиком чорного, як смола, волосся виднівся дивної форми знак, подібний на блискавку", "Можливо, тому що жив у темній комірчині, Гаррі, як на свій вік, завжди був малим і миршавим. Але він видавався ще меншим і худішим, ніж насправді, бо щоразу мусив доношувати старий одяг Дадлі, а той був десь учетверо ширший від нього. Гаррі мав худе обличчя, гострі коліна, чорне волосся і ясно-зелені очі. Він носив круглі, обмотані скотчем окуляри, бо Дадлі часто ламав їх, луплячи його по носі. Єдине, що подобалося Гаррі у власному вигляді, — тонесенький шрам на чолі у формі блискавки", "Гаррі стригся, мабуть, частіше, ніж усі разом хлопці з його класу, але це не допомагало, бо його волосся однаково стирчало на всі боки", "Річ у тім, що довкола Гаррі часто коїлося щось дивне, але Дурслів годі було переконати, що він до цього не причетний", "Дурслі не любили, коли Гаррі запитував про щось, але ще дужче їх дратували його балачки про те, що було не таким, як треба, і байдуже, чи йому приснилося що-небудь, чи він переказував мультфільм: адже тоді їм здавалося, ніби він набирається небезпечних ідей", "Гаррі зовсім не пам'ятав своїх батьків. Тітка з дядьком ніколи про них не говорили, а запитувати, звичайно, йому забороняли. В будинку не було жодних їхніх фотографій. Ще малим Гаррі постійно мріяв про те, щоб якийсь невідомий родич забрав його звідси, але цього, на жаль, не сталося — Дурслі були його єдиною родиною. Проте інколи йому здавалося (чи, може, він сподівався), ніби якісь незнайомці на вулицях знають його. Ці незнайомці були ще й дуже дивними".

Рон Візлі. Юний чарівник, найкращий друг Гаррі Поттера та Герміони Ґрейнджер. Доброзичливий, чесний, відкритий і простий хлопець, який належав до родини справжніх чарівників. Старші брати Рона навчалися у Гоґвортсі, і хлопець хотів якось виділитися між ним. Як і всі брати, він потрапив у гуртожиток Ґрифіндор. Талант Рона у грі в чарівні шахи став ключем до перемоги в зачаровані шахи Макґонеґел. Під час гри Рон пожертвував собою, щоб Гаррі міг оголосити мат ворожому королю, і це давало право йти Гаррі й Герміоні далі.

Цитати: "Жінка показала на останнього, найменшого сина. Він був високий, худий і довгов'язий, мав ластовиння, великі руки й ноги та довгий ніс", "Гаррі й Рон поскидали куртки й накинули довгі чорні мантії. Ронова мантія була йому трохи закоротка, і з-під неї визирали кросівки", "Навіть Рон розповідав усім охо-чим слухати, як він одного разу на старій Чарліній мітлі мало не врізався у планер. Усі, хто походив із чаклунських родин, без утаву торочили про квідич. Рон уже навіть посварився через футбол з Діном Томасом, своїм сусідою у спальні. Рон не міг зрозуміти, що цікавого в грі, де тільки один м'яч і не можна літати", "Гаррі й Рон почули, як Парваті Патіл розповідала своїй подрузі Лаванді, що Герміона плакала в дівочій убиральні й хотіла, щоб її лишили саму. Ронові після цього стало ще прикріше, але за мить вони вже увійшли до Великої зали, святкове оздоблення якої змусило їх забути про Герміону".

Герміона Ґрейнджер. Юна чарівниця, найкраща подруга Гаррі і Рона. Батьки дівчинки були маґлами, тобто звичайними людьми. Для неї було несподіванкою отримати лист з Гоґвортсу, але Герміона відповідально до цього поставилася і впродовж літа вивчила багато з того, що стосувалося магії. Дорогою до школи Герміона познайомилася з Невілом, Гаррі, Роном. Сортувальний капелюх визначив дівчинці місце у Ґрифіндорі. Під час навчання Герміона завжди демонструвала глибокі знання, дотримувалася правил і дисципліни, відмовляла Гаррі і Рона від порушень правил. Саме Герміона здогадалася, що Мелфой не збирався приходити на зустріч, а відправив замість себе Філча. Також дівчина помітила під велетенським собакою люк, отже, той щось охороняв.

Відмінниця Герміона, яка завжди знає, як зробити краще, і часто дає поради, роздратувала Рона. Коли ж він пожалівся на неї Гаррі, дівчинка сховалася у туалеті у підвалі, де саме з'явився троль. Гаррі з Роном зрозуміли свою провину і врятували Герміону, а вона взяла провину на себе, мовляв, вирішила на власні очі побачити троля, не розрахувавши своїх сил. Це поклало початок дружбі Герміони з Гаррі і Роном.

Цитати: "Вона мала командирський голос, густе каштанове волосся й трохи завеликі передні зуби", "У моїй родині зовсім нема чарівників, і я так здивувалася, отримавши листа! Мені було так приємно! Це, звичайно, найкраща школа чарів, я чула про неї… я вже знаю напам'ять всі основні підручники… звичайно, сподіваюся, що цього мені вистачить… до речі, я Герміона Ґрейнджер, а ви?", "Ані Невіл, ні Герміона абсолютно не цікавилися, що сховано під псом і тим люком. Невіл думав тільки про те, щоб уже більше ніколи не наближатися до пса.

Герміона поки що не хотіла розмовляти з Гаррі та Роном, але була таким самовпевненим всезнайком, що могла й здогадатися про щось", "Герміона нарешті спромоглася стати на ноги. — Я хотіла знайти троля, мені здавалося, що я з ним упораюся сама… розумієте, я ж так багато про них читала!.. У Рона аж паличка випала. Невже Герміона так відверто бреше вчительці?! — Якби вони мене не знайшли, я була б уже мертвою. Гаррі запхав йому в ніс паличку, а Рон звалив троля його ж довбнею. Вони не мали часу когось кликати. Коли вони прибігли, троль уже намірився мене вбивати… Гаррі з Роном вдавали, що все й справді так відбувалося".

Невіл Лонґботом. Учень-першокласник гуртожитку Ґрифіндор. Трохи неуважний, забудькуватий і незграбний. Невіл жив з бабусею і довгий час не демонстрував своїх магічних здібностей. Та якось дядько Елджі викинув його з вікна і хлопець не розбився, а немов перетворився на м'ячик і пострибав униз по доріжці. Невіл часто розсіяний, невпевнений у собі, абсолютно не справляє враження сміливця. Поступово Лонгботом позбавляється своєї невпевненості. У кінці твору Дамблдор несподівано дає 10 очок Невіллу за вміння протистояти не тільки ворогам, а й друзям і подругам, справедливо зауваживши, що відстоювати правду треба в будь-якому випадку. Саме ці 10 очок і приносять перемогу гуртожитку.

Волдеморт. Темний чарівник, що володіє величезною магічною силою і практично досяг безсмертя за допомогою чорної магії, ворог Гаррі Поттера. 11 років тому Волдеморт вбив батьків Гаррі. З хлопчиком він нічого не зміг зробити, лише залишив на чолі шрам у вигляді блискавки. Зникнувши після цього, Волдеморт переховувався в лісах Албанії і був позбавлений тіла й можливості чаклувати. Через 10 років молодий довірливий професор Захисту від темних мистецтв з Гоґвортсу, Квіріній Квірел, під час своєї навколосвітньої подорожі зустрів Волдеморта. Той легко підкорив професора і разом з ним вирушив до Гоґвортсу.

Використовуючи Квірела, Волдеморт хотів здобути філософський камінь, який дозволяв виготовити еліксир життя. Волдеморт поселився на потилицю Квірела (той носив на голові тюрбан). Перешкодою на його шляху стає Гаррі Поттер, який закінчував перший рік навчання. Вступивши з ним в бій, Квірел, в якому знаходився Волдеморт, згорів від доторків хлопця. Залишившись безтілесним, Волдеморт відступив і зник.

Цитати: "Гаррі здалося, ніби його прикувала до місця пастка диявола. Не міг ворухнутися. Він нажахано спостерігав, як Квірел почав розгортати свій тюрбан… Що діється? Тюрбан упав додолу. Без нього Квірелова голова видавалася напрочуд маленькою. А тоді Квірел, не сходячи з місця, повільно обернувся… Там, де мала бути Квірелова потилиця, було обличчя — найжахливіше з облич, яке коли-небудь бачив Гаррі. Обличчя було біле, мов крейда, мало лихі червоні очі й щілини замість ніздрів, як у змії. — Гаррі Поттер! — просичало воно".

Драко Мелфой. Першокласник Гоґвортсу, який потрапив у гуртожиток Слизерин. З багатьох причин Драко і Гаррі стали ворогами. Драко розумний, активний, амбітний. Драко зневажливо ставиться до Геґріда, до родини Візлі. Хлопця всюди супроводжують друзі Ґойл та Креб.

Драко усіляко протистоїть Поттерові, глузуючи зі всіх його невдач на уроках, викликає на чаклунську дуель опівночі в кімнаті трофеїв. Втім, він і не збирався приходити, а попередив охоронця школи Філча про те, що в кімнаті трофеїв може з'явитись хтось небажаний. Дізнавшись про те, що Геґрід тримає в себе дракона, Мелфой вирішує впіймати лісника і друзів на гарячому, але його самого спіймала професорка Макґонеґел. У Забороненому лісі, побачивши істоту, яка пила кров з мертвого єдинорога, Мелфой заверещав і чкурнув геть. У кінці твору, дізнавшись, що його гуртожиток програв змагання, Мелфой мав жалюгідний та шокований вигляд.

Цитати: "У глибині крамнички на ослінчику в довгій чорній мантії стояв хлопчик із блідим загостреним лицем, а ще одна ворожка закріпляла шпильками підібрані поли мантії… Говорив він повільно й занудно", "А Мелфой і справді багато говорив про польоти. Він нарікав на те, що першокласників ніколи не беруть до складу збірних гуртожитських команд із квідичу, й розповідав довгі, хвальковиті історії, які завжди закінчувалися тим, як йому останньої миті щастило вирватися від маґлів, що гналися за ним на вертольотах".

Северус Снейп. Професор і майстер настійок, вихователь у гуртожитку СЛизерина.