Рюноске Акутагава — Павутинка (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Новела.

Час створення. 1918 рік.

Автор. Рюноске Акутагава (1892-1927) – японський письменник.

Тема. Розповідь про шанс на порятунок з пекла, який Будда дає грішнику і злочинцю.

Ідея. Утвердження думки про те, що кожна людина буде справедливо нагороджена або покарана за свої вчинки, бо справедливість завжди перемагає; заклик думати не лише про себе, але й про інших, допомагати людям і нікого не кривдити.

Проблеми. Життєвий вибір; сенс життя; милосердя; гуманізм; справедливість; наслідки вчинків; протистояння добра і зла; самолюбство.

Композиція і сюжет твору

Сюжет новели напружений, читач знаходиться у постійному напруженні, фінал несподіваний. Події відбуваються у потойбічному світі. Зранку Будда прогулювався по раю і помітив на дні озера, де було пекло, грішника на ім'я Кандата. Чоловік зробив багато злих справ і був справжнім грішником, та було в нього одне добре діло: якось в лісі Кандата помітив маленького павука, уже збирався затоптати його до смерті, та раптом передумав і пощадив. Будда згадав про цю добру справу і вирішив врятувати Кандату з пекла. Будда взяв павутинку в руку і пустив її на дно пекла. Грішник Кандата випадково підняв голову і помітив срібну павутинку, що спускалась до нього. Він міцно вхопив її і почав з усіх сил підніматися вгору. Трохи піднявшись, він виснажився і зупинився відпочити. Та подивившись вниз, помітив, що інші грішники, вхопившись за тоненьку павутинку, теж піднімаються за ним вгору. Кандата налякався, що срібна павутинка, не витримавши вагу стількох людей, обірветься. Тож Кандата закричав гучним голосом, що ця нитка належить лише йому. У цей момент павутинка розірвалась і Кандата, не встигнувши навіть крикнути, впав назад у пекло.

Експозиція. Будда походжає берегом озера Лотосів у раю. Під озером видно пекло.

Зав'язка. Булла бачить у пеклі чоловіка на ім'я Кандата, лиходія і злочинця, і вирішує допомогти йому вибратися з пекла, бо той колись врятував життя павукові.

Розвиток дії. З далекого неба над Кривавим озером у пітьмі повисла блискуча сріблиста павутинка. Кандата радіє і хапається за павутинку. Він лізе вгору і надіється потрапити у рай. Відпочиваючи, Кандата побачив, що слідом за ним лізе багато грішників. Він боїться, що тонка павутинка обірветься.

Кульмінація. Кандата кричить: "Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!". Та в цю мить павутинка зненацька розірвалася саме над Кандатою.

Розв'язка. Він зникає у темряві, а Будда йде далі. Кандата видався йому жалюгідним, бо намагався тільки сам вилізти з пекла, але був заслужено покараний за своє черстве серце.