Червонеасоціюється з революційним духом та військовою доблестю (колір мундира наполеонівського офіцера), а чорне– з реакцією та духовним саном (колір ряси священика) . Таким чином, назва вказує на дилему епохи Реставрації, в якій колишня військова слава і прогресивні ідеї (червоне) поступилися місцем церковно-монархічному режиму (чорне) . Для героя це також символ вибору життєвого шляху – між кар'єрою військового і священика – і водночас символ двоїстості його характеру: щирих пристрастей і високих поривань vs. холодного розрахунку та лицемірства . Стендаль грає на цій багатозначності кольорів, що пронизують весь роман.
• Новаторство і значення: "Червоне і чорне" вважається головним твором Стендаля і однією з вершин світового роману XIX століття . За глибину психологічного аналізу і влучну сатиру на суспільство цей роман називають одним із перших зразків критичного реалізму. Хоч сучасники не одразу оцінили його (через викриття "незручної" правди про еліту), з часом роман отримав належне визнання.
• Дзеркало епохи: Славетним є вислів Стендаля про те, що роман – це дзеркало, з яким ідеш дорогою. В тексті твору автор відверто зазначає, що дзеркало роману відбиває і небесну блакить, і брудні калюжі, а коли читач обурюється аморальністю зображених явищ, то "краще звинуватити дорогу з її багнюкою, або ще певніше – доглядача дороги" . Цією метафорою Стендаль підкреслює своє реалістичне credo: письменник не вигадує вад суспільства, а лише правдиво їх відтворює, викриваючи лицемірство і зло. Роман "Червоне і чорне" саме і став таким дзеркалом Франції 1820-х років , безсторонньо показавши і "блакить" благородних прагнень, і "багно" суспільної моралі. Це робить твір безцінним документом епохи та водночас захопливою психологічною драмою про вічний конфлікт мрії і дійсності.