Перші переклади з'явилися ще 1920 року, відтоді книгу не раз перевидавали . Переклад Всеволода Прокопчука (в співавторстві з Петром Гандзюрою) став одним із популярних – він вийшов у радянські часи та охоплював усі історії про Мауглі (а також оповідання "Ріккі-Тіккі-Таві"). Для цього перекладу характерне відтворення колориту мови оригіналу і яскравий стиль, що ми бачили на прикладах цитат.
• Походження ім'я: Ім'я "Мауглі" вигадане автором; за сюжетом так хлопчика назвала вовча мати. В мові тварин це слово означає "жабеня", що підкреслює його безволосість і безпомічність серед звірів. Це прізвисько використовується і героями, і оповідачем (перекладач передає його буквально). Цікаво, що інші імена теж символічні: Шер-Хан означає "тигр-володар" (іронічно, бо він самозванець), Багіра – назва пантери, Акела – з мови гінді "єдиний" (Самотній Вовк).
• Автобіографічний мотив: Деякі дослідники вбачають у Мауглі відображення самого Кіплінга. Письменник народився в Індії і знав її природу, змалку чув казки про тварин. Він, як і Мауглі, у юному віці опинився у чужому середовищі (він поїхав до Англії вчитися і пережив культурний шок). Це могло вплинути на створення образу дитини між двох світів.
• Популярність і екранізації: Історія Мауглі стала класикою світової літератури. Кіплінг у 1907 році отримав Нобелівську премію з літератури (першим серед англійців), і багато в чому завдяки його казкам. Сьогодні Мауглі – один з найвідоміших персонажів у світі. Існує чимало екранізацій: від легендарного радянського мультфільму "Мауглі" (реж. Л. Казаков, 1967–1971) до диснеївського мультфільму "The Jungle Book" (1967) та сучасних кінофільмів . Ці адаптації свідчать про невмирущу привабливість образу Мауглі та мудрих законів джунглів.