Загалом композиція чітка і динамічна, а стиль – образний, метафоричний (джунглі персоніфіковані, тварини мислять як люди) та водночас простий для сприйняття, адже твір адресовано дітям.
Сюжет:
Події казки розгортаються в індійських джунглях, у часи, коли людина рідко заходила в гущавину лісу. На самому початку до лігва вовків утікає від тигра людська сім'я, кидаючи немовля. Батько Вовкзнаходить хлопчика і разом з Матір'ю Вовчицею вирішує його виховати. В той же вечір до печери заявляється кульгавий тигр Шер-Хан, який вважає дитину своєю здобиччю, але відважна Вовчиця проганяє тигра. Малюка називають Мауглі ("Жабеня") і приймають до вовчої родини. На Раді Зграї старий ватажок Акела ставить питання про прийняття людського дитинчати, і зграя погоджується після того, як чорна пантера Багіравикуповує Мауглі за щойно впольованого бика. Так Мауглі починає жити в зграї та вчиться законів джунглів. Його друзями й наставниками стають ведмідь Балу і Багіра, вони навчають хлопчика Мов і Законів звірів. Мауглі росте кмітливим і спритним. Однак у джунглях є і недруги: зграя мавп Бандар-лог (Мавпяче Плем'я) – безвідповідальні і злосливі істоти – викрадає Мауглі, бажаючи мати такого розумного хлопчика за свого ватажка. Балу і Багіра кидаються навздогін, кличуть на допомогу удава Каа. У старих руїнах посеред джунглів відбувається бій: Каа своїм гіпнотичним танцем і силою перемагає мавп, і друзі рятують Мауглі . Після цього випадку Мауглі ще більше поважає Закон джунглів і своїх наставників. Минає час, хлопчик підростає. Тигр Шер-Хан не полишає наміру помститися: він підбурює частину молодих вовків, невдоволених Мауглі та старим Акелою. Коли Акела схибив на полюванні (що означає втрату статусу ватажка), Шер-Хан вирішує, що час прийшов. На нічній Раді вовків зграя збирається змістити Акелу і вбити Мауглі. Але попереджений Багірою хлопчик заздалегідь приніс із селища людей страхітливу для звірів річ – Червону Квітку (вогонь). Під час Ради озвірілі молоді вовки і Шер-Хан нападають, та Мауглі встає на захист Акели. Він розмахує палаючою гілкою і відлякує зграю та тигра . Рятуючи життя Акелі, Мауглі називає вовків "собаками" і заявляє, що йде від них до людей, бо вони не дотримали закону дружби. Хлопець прощається з прийомними батьками-вовками і друзями. Він покидає рідні джунглі та спускається до людського селища – назустріч новому життю. (У подальших розділах Мауглі живе серед людей, вчиться їхніх звичаїв, а згодом остаточно розправляється із Шер-Ханом, заманивши тигра під копита буйволів. Але ці епізоди виходять за межі основної казки про його дитинство.) Завершується історія тим, що Мауглі, подолавши всі небезпеки, знайшов і своє людське призначення, і зберіг любов до джунглів.
Проблематика:
У казці Кіплінга порушено багато важливих проблем:
• Виховання і становлення особистості – проблема середовища, в якому росте дитина, вплив навчання і наставників (Мауглі виховувався вовками, та все ж засвоїв людські цінності).
• Дружба, любов і вірність – міцна дружба між Мауглі та його лісовими вчителями (Балу, Багірою, Каа), взаємна любов прийомної вовчої сім'ї і людського хлопчика, готовність рятувати одне одного.
• Протистояння добра і зла – боротьба благородних героїв (Мауглі, його друзі, чесні звірі) проти носіїв зла (Шер-Хан, підступні вовки-зрадники, жорстокі мавпи). Казка показує перемогу добра, але через тяжкі випробування.
• Закон і справедливість vs свавілля – велика увага приділена Закону Джунглів, неписаним правилам честі, що їх виконують усі порядні звірі. Протилежність закону – безлад і безчестя (мавпи живуть без закону, чим і жалюгідні; молоді вовки порушують закон зграї, за що будуть покарані). Твір порушує проблему справедливого лідерства і порядку в суспільстві (Акела – справедливий лідер, Шер-Хан – узурпатор).
• Людина і природа (гармонія чи конфлікт) – стосунки між людським світом і світом диких тварин. Мауглі – людина, але став частиною природи і навчився в неї мудрості. Однак наприкінці виникає неминучий конфлікт: людське в ньому бере гору, і він мусить залишити джунглі. Порушується питання: чи може людина стати "своєю" у світі тварин, і де її справжнє місце? Кіплінг показує, що слід жити в гармонії з природою, поважати її закони, але водночас людина не може зректися свого людського суспільства.
• Пошук себе і болісність вибору – проблема самотності й ідентичності. Мауглі переживає драму вибору між двома світорами: джунглями і людьми. Йому боляче покидати вовчу сім'ю, але це необхідно для його розвитку.
• Зрада і помста, прощення – у творі показано зраду (деякі вовки зрадили Мауглі та Акелу, Шер-Хан порушує слово), помсту (Мауглі помстився тигру за зло). Важливим є мотив прощення: Мауглі прощає своїх вовків і лишається благородним, не уподібнюючись до злих.
Примітки та корисна інформація:
• Історія створення: Редьярд Кіплінг написав оповідання про Мауглі у 1893–1894 роках. Ідея виникла завдяки редакторці дитячого журналу Мері Мейпс Додж, яка попросила автора створити щось про життя джунглів для юних читачів . Так з'явився цикл казок, що увійшли до збірки "Книга джунглів" (1894) та "Друга Книга джунглів" (1895).
• Український переклад: Казка "Мауглі" багато разів перекладалася українською.