Сама Шарлотта ніколи не мала високої думки ні про чоловіків, ні про заміжжя, та шлюб завжди був її метою.
Містер Коллінз. Двоюрідний брат містера Беннета, який мав успадкувати усе його майно, бо така була сутність майоратного успадкування. Коллінз отримав висвячення, а леді Кетрін де Бург призначила його на посаду парафіяльного священика в її парафії. Коллінз був високий двадцятип'ятилітній молодик кремезно-незграбної статури. Вигляд у нього був похмуро-серйозний і статечний, а манери – дуже формальними. Він багато говорив про леді Кетрін де Бург, яка виявила надзвичайну прихильність до його потреб і турботливість щодо його комфорту. Містер Беннет відразу зрозумів, що його двоюрідний брат був бовдуром, марнославним і мав амбітні надії на швидке і раптове багатство. Коллінз планував одружитися з Джейн, потім – з Елізабет. Врешті, його обраницею стала Шарлотта Лукас.
Мері. Молодша сестра Джейн та Елізабет, любила демонструвати свої здібності, вміння і розум.
Цитати: "Через те, що з усіх сестер вона була єдиною, котра не відзначалася вродою, Мері наполегливо здобувала знання й навички, і тому їй завжди кортіло виставити їх напоказ. Але вона не мала ані таланту, ані смаку. І хоча марнославство й надало їй старанності, воно також надало її манерам педантизму та зверхності, котрі могли б зашкодити виконавській майстерності, вищій за ту, якої вона досягла".
Місіс Філіпс. Сестра місіс Беннет, яка жила у Меритоні, за милю, і сестри Беннет часто провідували тітку. Особливо часто такі походи здійснювали двоє наймолодших у родині дівчат – Кетрін та Лідія.
Містер Вікхем. Молодий привабливий офіцер, підлий та меркантильний. Усіх дівчат вражала його краса, хороша поведінка. Нещодавно отримав офіцерський чин і прибув у Меритон. Вікхем розповів Елізабет, що з родиною Дарсі мав дещо незвичайні стосунки, але син покійного містера Дарсі вчинив з Вікхемом велику несправедливість. Вікхем мав стати священником, бо покійний містер Дарсі заповів йому наступництво в найкращій парафії з тих, що були в його віданні, але його син віддав вакансію комусь іншому. Пізніше Елізабет дізналася, що Дарсі всіляко допомагав Вікхему, але останній лише тринькав гроші і навіть підмовив на втечу молодшу сестру містера Дарсі.
Цитати: "Його зовнішній вигляд був привабливим до надзвичайності: він мав дуже красиве обличчя з тонкими рисами, добру статуру і напрочуд приємні манери. Після знайомства містер Вікхем радо виявив готовність до розмови — готовність і доречну, і ненав'язливу…".
Леді Кетрін де Бург. Тітка містера Дарсі, рідна сестра його матері. Леді Кетрін була високою, масивною жінкою з різко окресленими рисами обличчя, що зберігало на собі сліди минулої краси. Вона своїм виглядом та словами усім нагадувала, що вони знаходяться на нижчому суспільному щаблі. Все, що вона говорила, мовилося владним тоном, котрий підкреслював її зарозумілість. Свою єдину дочку вона планувала віддати за містера Дарсі. Дочка леді Кетрін була дуже худорлява та невелика зростом. Міс де Бург була блідою і хворобливою. У розмовах з Елізабет леді Кетрін виявляла безцеремонність, зверхність і недоречність.
Містер Гардінер. Брат місіс Беннет, був розумним чоловіком шляхетного вигляду, що набагато переважав свою сестру як своїми природними здібностями, так і освіченістю. Він був добре вихованим та приємним. Місіс Гардінер була люб'язною, розумною та елегантною жінкою. Вона найбільше любила Джейн та Елізабет, тож дівчата часто гостювали у неї в Лондоні. Коли Лідія втекла з Вікхемом, містер Гардінер вирушив на її пошуки.