КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ
6 жовтня 1881. У м. Носівці на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця народився Іван Антонович Кочерга.
1890—1899 Живе в м. Чернігові, де успішно закінчує місцеву гімназію.
1899—1903 Вчиться в Київському університеті на юридичному факультеті.
1904 Працює на посаді ревізора в Чернігівській контрольній палаті. У газеті "Черниговские губернские ведомос-ти" з'являються його перші театральні рецензії.
1910 Починає літературну діяльність. Пише російською мовою драматичний твір "Пісня в келиху".
1914 Переїжджає до Житомира, працює в робітничо-селянській інспекції. Продовжує драматургічну діяльність.
1925 Пише першу п'єсу українською мовою "Фея гіркого мигдалю".
1927 Створює історичну драму "Алмазне жорно".
1928 Пише комедію-феєрію "Марко в пеклі" — перший твір на сучасну тематику. Починає співробітничати в житомирській газеті "Робітник".
1930 Створює драматичну поему "Свіччине весілля".
1933—1938 Пише філософську комедію "Майстри часу", за яку на Всесоюзному конкурсі одержує третю премію. Переїжджає до Києва. Бере активну участь у громадському житті, в діяльності Спілки письменників України, працює з творчою молоддю. Пише п'єси "Підеш — не вернешся", "Ім'я", "Вибір", п'єсу для дітей "Чорний вальс".
1939 За видатні заслуги в розвитку української літератури нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1940 Пише комедію "Екзамен з анатомії", відзначену на Всесоюзному конкурсі.
1941 —1944 Перебуває в евакуації в Уфі. Працює в редакції журналу "Театр", а також у редакції газети "Література і мистецтво".
1944 Повертається до звільненого Києва. Пише драматичну поему "Ярослав Мудрий".
1946 Прем'єра "Ярослава Мудрого" у Харківському державному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Постановка удостоєна Державної премії СРСР.
1948 Нагороджений другим орденом Трудового Червоного Прапора. Створив останню свою п'єсу "Пророк".
1950 Присвоєно І. А. Кочерзі почесне звання заслуженого діяча мистецтв України.
1952 29 грудня Іван Антонович Кочерга помер. Похований на Байковому кладовищі в м. Києві.
ІСТОРИЧНА ОСНОВА П'ЄСИ "ЯРОСЛАВ МУДРИЙ" ТА ІСТОРІЯ її НАПИСАННЯ
П'єсу І. А. Кочерги "Ярослав Мудрий" називають вершиною його творчості. В основу ЇЇ написання драматург використав історичні події XI ст. Саме в цей час князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, якого в народі прозвали Мудрим. З багаторічного князювання Ярослава І. Кочерга взяв лише невеличкий період з 1030 по 1036 рік. Це був час, коли князь після тривалих воєн з удільними князями і зовнішніми ворогами Русі міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до здійснення давно поставленої мети — високо піднести культуру руської землі.
Ярослав — цікава і дуже суперечлива постать: жорстокий воїн і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів — "Руська правда" — і князь, який карав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів, відомий політик і натхненний будівничий.
П'єса написана в 1944 році. Порушені в ній проблеми синівської любові до рідної землі, готовність перемогти будь—яких ворогів батьківщини були дуже актуальними для періоду Великої Вітчизняної війни. Мужність наших далеких предків, їх бойова доблесть були прикладом для воїнів, яким теж близькі слова Ярослава:
Під Києвом великим златоглавим Хай задзвенить прадідна наша слава! Хай загримлять червленії щити! То не дамо ж гнізда свого в обиду, Вперед, на бій за землю нашу рідну, За Київ наш, державний і святий!
"Ярослав Мудрий" у своїх глибинних основах народжений епохою Великої Вітчизняної війни, тим загостреним відчуттям величі національних історичних традицій, яке властиве мисленню й літературі тих часів",— зазначає літературний критик Наталія Кузякіна.
"Коли я думаю про "Ярослава Мудрого", я згадую найвищі зразки поетичної драматургії — Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шіллера, Лесі Українки... П'єса Кочерги — проекція минулого в сучасне, а тільки такі твори на історичні теми живі і життєдайні",— наголошував Максим Рильський,
Остаточний варіант п'єси написаний у 1946 році. І. А. Кочерга виділив у п'єсі п'ять дій, кожна з яких має свою назву і відповідає певному часові:
Дія І — "Сокіл" (1030 р.)
Дія II — "Закон і благодать" (1030 р.)
Дія III — "Квітневий сніг" (1032 р.)
Дія IV — "Каменщик і князь" (1032 р.) Дія V — Перша відміна "Гуслі і меч"
Друга відміна "Золота брама" (1036 р.)
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА П'ЄСИ "ЯРОСЛАВ МУДРИЙ"
За жанром "Ярослав Мудрий" — це історична драматична поема. У передмові до твору драматург вказав, що взяв за основу твору життя і діяльність Ярослава з 1030 по 1036 роки, крім однієї неточності: на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової дочки Єлизавети з Гаральдом норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася значно пізніше, у 1044 році. Драматург мотивує це тим, щоб не розтягувати часу в драмі. Мають місце і деякі порушення обставин битви з печенігами під Києвом у 1036 році. За даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ, перебуваючи саме в цьому місті. Але ж це і є художній твір, в якому мають право на існування і історична достовірність, і художній вимисел.
Яка ж тема твору? Це показ синівської відданості батьківщині, полум'яної любові до рідної землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола простих людей, які в жорстоких боях із різними нападниками завжди відстоювали волю і незалежність своєї батьківщини.
У передмові до п'єси І. А. Кочерга визначає ідею поеми: "В цілому ж ідею поеми можна визначити як нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь вітчизни, шукання, в якому Ярославу допомагають не тільки друзі, але і ті, хто, як Микита, повставали проти нього зі своєю особистою правдою, або ті, хто, як Журейко, були скривджені князем, але врятували його в біді, бо всіх їх єднала і примиряла любов до вітчизни, до Києва, причаровувала приваблива особистість Ярослава".
У своїй поемі І. А. Кочерга підносить проблему миру як найвищої людської цінності, запоруки процвітання держави і народу. Він високо оцінює синівську любов до рідної землі і князя, готовність до захисту свого краю від ворога. Ці питання є актуальними і для нашого часу, бо доля народу і доля держави є нероздільні. Своєю п'єсою І. Кочерга категорично заперечує і антинаукову теорію про нормандське походження Київської Русі.
"Своєю поемою Іван Кочерга вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, і в цьому велике патріотичне значення його твору",— підкреслював Олександр Корнійчук.
СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ ПОЕМИ
У п'єсі "Ярослав Мудрий" немає єдиної стрижневої сюжетної лінії — всі лінії твору перетинаються в образі князя, всі найважливіші події стосуються саме його. Найголовніші з них: стосунки Ярослава і Микити, Ярослава і Журейка, Ярослава і Гаральда, Ярослава і Інгігерди...
Особливості сюжету в тому, що експозицією є перша дія п'єси, зав'язкою — друга дія, розвиток і загострення суперечностей — у другій та третій діях, кульмінацією п'єси є четверта дія, а розв'язку знаходимо у п'ятій дії. Всі сюжетні лінії твору підпорядковані головному драматичному конфлікту — боротьбі князя Ярослава з різними життєвими перешкодами за утвердження могутності і культурного розвитку мирної Русі.
Композиція п'єси теж має певні свої особливості. По-перше, твір складається, як уже зазначалось, з п'яти дій, кожна з якої має свій заголовок. П'ята дія поділяється ще на дві частини (першу і другу відміни), які мають ще і свою символіку: гуслі (символ прагнення Ярослава до поширення культури на Русі) та меч (символ захисту від нападників і утвердження князівської влади). Золоті ворота — це символ зодчества, мирного градобудівництва, про яке мріє князь Київської Русі. Особливістю композиції даного твору є і те, що всі події показані в хронологічній послідовності. Поему написано білим віршем, і велике значення для розуміння її змісту мають авторські ремарки і передмова автора на початку п'єси.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ П'ЄСИ
Всі дійові особи п'єси поділяються на дві групи: історичні (Ярослав, Інгігерда, Єлизавета, Анна, Володимир, Сильвестр) та вигадані (Микита, Журейко, Милуша, варяги).
Центральним персонажем драматичної поеми є образ Ярослава Мудрого, на честь якого автор назвав свою п'єсу. Драматург намагався найпереконливіше відтворити дві основні риси князя — непримиренність до всіляких ворогів вітчизни (зовнішніх і внутрішніх) і прагнення до будівництва, культури й освіти народу.
"Ярослав показаний у п'єсі і спектаклі як натура цільна, вольова, могутня. Його невдачі й суперечності між прагненням до мирного влаштування, благоденства свого народу і жорстокою необхідністю всіма засобами боротися за саме існування своєї держави сповнюють образ великим драматизмом",— писала газета "Правда" від ЗО травня 1947 р.
І. А. Кочерга зображує Ярослава Мудрого як людину далекоглядну, цілеспрямовану, розважливу, яка доклала багато сил для збереження єдності Київської Русі, злагоди серед народу. Був великий князь жорстоким і добрим, мудрим і терплячим:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Ярослав мріє:
Поставити на Росі города,
Щоб степова спинилася орда...
Бо не воювати хоче князь, а будувати прекрасні храми, переписувати книги:
Щоб, меч важкий поклавши і шолом,
Палати білі й храми будувати...
І в Істини золотоверхий храм
Ввійти собі і двер відкрити вам.
Не всі розуміють князя. Внутрішні його недруги в особі дружини Інгігерди, монаха Микити та новгородських бояр змушують Ярослава і до жорстоких дій:
Людей учу я страхом і книжками,
Але і сам я у людей учусь.
Бо мудр народ, і житиме віками
В трудах і битвах вихована Русь.
Усвідомлення того, що "роками державне поле треба корчувать, щоб виросла на ньому благодать", робить вчинки Ярослава величними. Він створює перші закони "Руської правди"; будує храм на честь Божої Мудрості — Софіївський собор, що до сьогодні є величним пам'ятником великому князеві; створює першу на Русі бібліотеку.
Поряд із цим Ярослава зображено і як люблячого батька, який переживає через розлуку зі своєю дочкою:
Що тут робить?..