Чи з також метою відправляє у черниці Інгігерду Ярослав? Чи забирає її звідти пізніше? Дайте оцінку вчику Ярослава-чоловіка.
— Чому Журейко й Милуша, ризикуючи власним життям, вирішують попередити князя про задум Інгігерди посадити на київському престолі свого родича? Чому, втративши кохану, Журейко не хоче залишатися в Києві, хоча князь прощає йому вбивство варяга як злочин? У яких ще епізодах розкрита тема вождя і народу? Чи можлива повна єдність думок і вчинків правителя й народних мас? — Чи ідеалізує драматург свого головного героя? Чи показує в еволюції? Наведіть цитати.
— Поведінку літнього князя Ярослава у битві з половцями показано очима його сина Володимира? Чому? Чи можна таку грандіозну баталію передати на сцені та ще й виокремити певні епізоди, які стосуються виключно Ярослава?
— Інгігерда в першій половині твору постійно обзивала Ярослава "рабиничем", акцентуючи, що він народжений від князя та рабині-наложниці. Досвід і любов простого народу впевнюють князя, що ганьби у низькому походженні нема, що цим навіть треба гордитися. Проаналізуйте такий монолог князя:
Мені не треба пишних тих казок,
Що предків нам шукають десь за морем.
Народ мій тут, на рідних цих просторах,
Від Києва до Ладоги живе.
І не заброд Ісландії суворих —
Мене своїм він предком назове.
-Загалом, драматична поема "Ярослав Мудрий" написана білим віршем, але у багатьох місцях спостерігається й римування, що підсилює емоційне та ідейне звучання таких рядків. Чи можна сказати, що монолог, над яким ви тільки що працювали, написаний білим віршем? Чому? Знайдіть у тексті твору уривок, написаний білим віршем.
— Чи у хронологічній послідовності відбуваються події у творі? Чи логічно вмотивовані вчинки персонажів?
— Що ви можете сказати про Ярослава Мудрого як збирача найбільшої у той час у світі бібліотеки та фундатора будови храму святої Софії у Києві? Про що свідчать такі пориви душі князя?