У серпні 1914 року його мобілізували до війська. Спочатку він служив рядовим у запасному батальйоні. Воювати довелося на території Галичини й Литви. В одному з боїв через три місяці перебування під кулями Миколу тяжко поранило її голову. Після контузії й госпіталю його відправили додому у відпустку.
У 1917 році, вже будучи офіцером, Микола Куліш під час Лютневої революції стає на її бік, пов'язуючи з цим свої надії на побудову гуманістичного і справедливого суспільства.