XII 1884 р. пише: "За прислані вірші дуже дякую, всі вони дуже гарні і, що цікавіше, не будуть лежати в теці. Я задумав в тій маленькій "Русько-українській бібліотеці" видати всі вірші якоїсь Юлії Шнайдер — Ви її, мабуть, не знаєте, — а позаяк дотеперішних віршів ледве стане на аркуш друку, то просив би Вас ще про кільканадцять нових — може, дещо є й готового, а дещо доперва в голівці цвірінькає, от і зладиться збірничок, котрий утвердить дотеперішню славу моєї дорогої сестрички, а їй самій принесе хоч кільканадцять гульденів на нове господарство".
Так клопотався мій учитель і друг про мене. За його допомогою і його редакцією вийшла на початку січня 1885 р. перша збірка моїх поезій "Рrіmа vеrа". І другу збірку поезій "На новий шлях" видав Франко в серпні 1891 р. "Рrіmа vеrа" видана накладом приятеля Івана Франка Євгена Олесницького. Друга збірка вийшла вже накладом Івана Франка в "Літературно-науковій бібліотеці".
Франко, заклопотаний журналістською працею, не все знаходив стільки вільного часу, щоб приїхати до мене в Бібрку.
Тому в своїх листах часто запитує мене, коли я буду у Львові. Він хотів би "поговорити про деякі дуже важливі речі, котрих написати не подоба..." А також: "Тут деякі люди хотять Вас бачити, ну, а як хто обібрався грибом бути, то лізь в кошіль, то є: колисьте обібралися за поетку, tо kac?ie si? narodowie". Я відписувала Івану Яковичу: "Коли буду у Львові, то іnkognito, там мене ніхто не знає, а Ви, сподіваюся, не зрадите народові, що то тая ждана,— а втім, кінець діло хвалить. По написанні томів поезій заповім мій приїзд до столиці, щоб урочисто пристроїлася і зложила моєму учителеві вінці заслуги — а учениця якусь там незабудку — тим часом, мій учителю, не говоріть мені компліментів, бо зачну знову гірші вірші посилати".
В 1895 р., коли вже цілих 12 років Франко слідив за моєю творчістю і своїми порадами допомагав мені, — на початку січня пише: "Нових Ваших фрагментів міг би Вам позавидувати кожний із наших живучих поетів; живі, різнородні змістом і тоном, гарні під оглядом форми. Та поки що дозволю собі Вам порадити одно: покиньте перекладати! Пишіть далі оригінальні речі, а в тих оригінальних якнайменше філософуйте, а якнайбільше оповідайте та описуйте. Все те, де Ви, забувшись часом, перестаєте філософувати, а оповідаєте чи то те, що у Вас у душі діється (не те, що в голові думається), або те, що довкола Вас, — виходить дуже гарне".
Франко старався познайомити мене з цінностями світової літератури. Вже тоді, коли приїхав перший раз до мене, — привіз багато книжок. Відтак давав і присилав літературні новинки, а не раз і цілі міхи книжок висилав мені залізницею.
Поради, догани і похвали великого мойого друга сплітались в китицю запашних польових квітів, в котрій були і колючі будяки.
Іван Франко своїм впливом, працею і прикладом виховував ціле молоде покоління, яке за його вказівками пішло на новий шлях.
З гордістю і з радістю згадую про ті хвилини, коли слухала я не тільки письменних рад, але й живого слова з уст великого вчителя, і стала співучасницею його ідейної праці для цілого суспільства...
Спогад
Мене уносить спогад, мов крильми,
і думка білим голубом злітає
із поцілунком на твоє чоло.
І вірю я в грядущеє добро:
над людськістю так щастя завитає,
як у душі моїй тоді, в той день весни.
Юліан Панькевич.
Висновок
Спогади сучасників становлять інтерес не стільки з погляду зовнішньої біографії письменника, скільки як незаміниме джерело пізнання рис його характеру, його творчої манери, художнього доробку і т. п. Виключно влучні і яскраві характеристики І. Франка як людини дають спогади тих діячів культури, що познайомилися або зустрічалися з ним в найактивніші та найплідніші роки його творчої та громадської діяльності.
Сучасників захоплювало благородство і тиха погідливість Каменяра, що поєднувались із гостротою у статтях; багато хто відзначив велику любов письменника до природи і глибоке знання її, любов до ліричних народних пісень, що відчутно вплинули на нього як поета, любов до дітей, глибоке розуміння дитячої психології, вміння серйозно ставитись до запитів дітей та швидко завойовувати в них повне довір'я і міцну приязнь.
Ті коштовні зерна, що містяться у розповідях друзів і знайомих письменника про спосіб його творчої роботи, про живі першоджерела та прототипи деяких тем, мотивів та образів у творчості І. Франка, — є виключно важливими, бо вони ширше відкривають завісу в творчу лабораторію великого українського письменника.
Список використаної літератури:
1. О.І. Дей. Іван Франко. – К., 1981, с. 5-6.
2. Спогади про Івана Франка. – К., 1981, с. 115-142.
3. Кравченко У. Вибрані твори. – К., 1958, с. 442 (лист І. Франка від 4 грудня 1883 року).
4. Попович К. Спогади про Івана Франка. – Іван Франко у спогадах сучасників, 1956, с. 168.
5. Кравченко У. Вибрані твори. – К., 1958, с. 444.
6. Іван Франко у спогадах сучасників, 1956, с. 156.