Мелодикою і ритмікою поет виражає віру в чари слова, у неосяжну душу мистецтва, у непересічність кожного дня й неповторність кохання.
Вірші А.Марущака є такими, яким є він сам – уважним до життєвої деталі, напрочуд делікатним, вишукано коректним, постійно творчим, тактовним, аналітичним, небагатослівним, чітким в організації справи, уважним до будь-якої думки, цінителем справжньої творчості, вірним ідеї духовної незалежності людини, пластичним у спілкуванні й критичних порадах, самовідданим у дружніх стосунках, романтичним реалістом, геніально скромним, чітким у соціальних уподобаннях і поглядах.
Анатолій Марущак належить до найбільш відомих людей Таврії кінця ХХ – початку ХХІ століття. Його впізнають на вулиці, його знає молодь, його голос часто лунає з екранів телевізорів, його передачі мають в Херсоні й області найширшу аудиторію. Його творчістю – журналістською, телевізійною, художньою – завжди рухає талант любові. Він сповідує "золоте правило життя": кохати для того, щоб жити, а жити не інакше, як у коханні. І тому так делікатно, так вражаюче просто звучать його афористичні рядки:
Незаметно час промчится,
Но оставит в сердце боль
И заставит омрачиться
Час, не прожитый с тобой.
Год пройдет теченьем грустным,
Пробежит в толпе людской.
И покажется безумством
Год, не прожитый с тобой.
("Незаметно час промчится...")
Збірки "Утоли мои печали..." та "Вольный стиль" – це не лише черговий мистецький успіх А.Марущака. На вихід цих двох книжок доцільно поглянути ширше. Це нове значне досягнення таврійської літератури. (На мій погляд, 1999 рік у нас, в художній Таврії, став роком Анатолія Марущака). У ній жили й живуть Микола Чернявський, Арон Копштейн, Євген Фомін, Володимир Куликівський, Іван Григурко. А відтепер у ній живе й Анатолій Марущак – людина, яку я добре знаю і люблю.
На терені України мистецької Анатолій Марущак працює далеко не один десяток років – з кінця 70-х років ХХ століття. За цей час змінилося багато політиків, сталося чимало поворотів "вправо" й "вліво", українське суспільство "денаціоналізовувалося" під прапорами інтерідей і так само успішно "націоналізовувалося". Люди змінювали кольори, маски, погляди. Проте незмінною залишилася творча самоспрямованість А.Марущака — телеведучого, редактора, автора відеофільмів, прозаїка й одного з найпроникливіших таврійських поетів, ліричними творами якого могла б пишатися будь-яка європейська література.