Завданням пророків не було, як звичайно думають, прорікати майбутнє, як Нострадамус, чи наш Глоба. Основним завданням пророків було Єхамекцій народ, вказати його помилки, вказати правдивий шлях, йдучи по якому народ Ізраїлю виконає своє призначення. Пророки посилались Ізраїлеві в найгарніші хвилини його історії.
Початок ХІХ століття для України якраз характеризувався саме таким історичним періодом. Пригнічений самодержавством, кріпацтвом, намаганням Московії цілковито знищити український народ як окремий етнос — Петро І перейменовує Московію на Росію. Таким чином нашу назву Русь було нам пограбовано. нашу історію нам вкрали, нашу столицю, наш святий Київ, почали вважати "матір’ю городів руських". Не матір’ю колишньої Русі, а матір’ю нового утворення, що почалося з Суздаля, а потім невеликого села Москви, що заховалася глибоко в болотах на території фінського племені і якраз в мові того народу, як болотянисте місце мало назву Москва — болото. Нам відмовлено в праві на існування. Видумали гарну казочку про трьох братніх народів в тій колисці якимсь незрозумілим правом народ московський, в жилах якого так мало слов’янської крові, назвали старшим, а той старший брат, як та зозуля і досі робить братіків і одноосібно заволоділи цим гніздом.
До московітів в Україні панували інші брати, з заходу, поляки. Ще раз можемо дивуватись як добре Шевченко розумівся в історичних ситуаціях, як добре він опанував потрібними знаннями за той скупий час, який виділила йому доля.
Прекрасно знаючи наші відносини з західними сусідами, і ставлячи перед собою вічні запитання, на які