Ну зроби так, Улю, ну що, тобі стоїть?". Або несподіваність розв'язки, коля після довгоочікуваної зміни прізвища Мокій звільняється з роботи. Як ми бачимо у фіналі сцену побудовано, і це один із найулюбленіших прийомів
М. Куліша, за принципом контрасту: прихильніш*зміни прізвища чекають на одну інформацію, що її: прочитає Губа, а він вичитує ту, на яку вони не розраховують. Утворюється несподівана й шокова)для; певної; групи персонажів ситуація. Мовчання Мин" Мазайла перегукується з "німою сценою" із Гоголевого "Ревізора", що підкреслює і в'їдлива репліка дядька; Тараса. Мотив зміни прізвища, розпочатий у першій: єцєні: комедії, проходить крізь усе 4 сюжетне поле й майстерно завершується: в останній сцені: п'єси. Трансформація гри пов'язана в комедії "Мина Мазайло" а трансформацією інтонацій. На початку та в: кульмінаційні моменти розгортання колізії "Рина — Уля= — Мокій" драматург активно використовує комічно-лукаві тони; й інтонаційні відтінки. У завершальні епізоди цієї лінії Куліш; уводить інтонації мінор-ності. Із жартівливого розиграшу митець поступово створив ніжну й елегійну історію про стосунки й: почуття двох молодих людей. Елемент гри персонажів виконує важливу роль у структурно-композиційному каркасі: комедії. Він є чинником сюжетної перспективи, дозволяє змінювати й регулювати інтонаційно-ритмічну напругу, висвітлювати духовні; контури персонажів:, змальовувати дійових осіб у непередбаченому й несподіваному розвитку, загострювати конфліктну динаміку. Гра виступає одним: з основних, художніх прийомів:, на яких побудовано різноманітні аспекти Кулішевої комедії: "Мина Мазайло". А фінал інтимної фабули в п'єсі має ще й філософський підтекст: любов: може розпочатися з гри, проте гра навряд;чи стане вищою за кохання. Нахил до філософічності — ще одна відмінна якість КулішевогО' драматургічного мислення, що з особливого виразністю відчувається у "Народному Малахієві", "Патетичній; сонаті", "Вічному бунті", "Маклені ІГрасі". Бути художником для; Миколи Куліша означало бути творцем: духовних доль, особистісних почуттів, інтелектуальних сюжетів та: інтонаційних колізій.
Отже, "Мина Мазайло" — це комедія, де висвітлюються різні аспекти такого явища, як українізація. Але це є лише найпершим, найочевиднішим враженням від п'єси, враженням, побудованим за "принципом айсбергу", бо "Мина Мазайло" — це ще й філософський твір про трагікомедійність життя, про комедійний трагізм людських доль, про широкий спектр безпосередніх і непростих людських характерів, про вічну силу кохання. Мав рацію Лесь Танюк, коли зазначав: "Глядач прочитував Кулішевий гротеск як політичну сатиру на міщанство в цілому, на філістерство (тобто обивательську відсталість) як на духовне явище, як уїдливу критику будь-якої національної упередженості й зверхності — від "хатнього" українського націоналізму до великоросійського шовінізму". Автор поставив у п'єсі важливе для України питання: бути чи не бути українській нації? Тому немає нічого дивного, що для тогочасної влади цей твір виявився небезпечним, і як наслідок — він був заборонений, а сам драматург — звинувачений у буржуазному націоналізмі і страчений.
ОСНОВНІ ТВОРИРИ:
Драма "97", трагікомедій "Отак загинув Гуска", "Мина Мазайло"; "Народний Малахій", "Патетична соната", "Маклена Граса".
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Застеба М. Про Миколу Куліша і п'єсу "97" // Українська мова і література в школі. — 1993. — № 7.
2. Кузякіна М. Ув'язнений за суворою ізоляцією... // Київ. — 1993. — № 7.
3. Семенюк С.Ф. Микола Куліш і становлення української драматургії радянської доби, — %., 1991.
4. Толобородько Я. Микола Куліш: сучасний погляд. — X., 2004.
5. Микола Куліш //Усе для школи. Українська література: програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тексти: 11 кл. — К., Львів, 2001.