Реферат на тему:
Життєвий і творчий шлях Стендаля
Паралельно з вивченням італійської культури письменник знайомиться з провідними діячами революційного руху карбонаріїв, а також з відомими поетами-романтиками Монті, Уго Фосколо, Сільвіо Пеліко, які боролися за об'єднання Італії.
У 1821 р. Стендаль повертається на батьківщину, а з 1823 р. живе в Парижі, де активно підтримує французьких романтиків проти класицистів. Він продовжує створювати книги нарисів і есе: "Про кохання" (1822), "Прогулянки по Риму" (1829) та ін. Наприкінці 20-х років побачили світ і його перші художні прозові твори: роман "Арманс" (1827), новела "Ваніна Ваніні"(1829). У 1831 р. Стендаль публікує свій шедевр "Червоне і чорне".
Після Липневої революції 1830 р. він востаннє їде до Італії як консул Франції в невеличкому місті Чіві-та-Веккія в Папській області. Тут Стендаль знову має можливість писати та вивчати італійське мистецтво. Його останні твори — нариси "Нотатки туриста" (1838), автобіографічна книга "Життя Анрі Брюлара" (1835, видано 1890), книги про Наполеона, так звані "італійські хроніки" ("Вітторія Аккорамбоні", "Ченчі" — обидві 1837, "Абатиса з Кастро", 1839), романи "Пармський монастир" (1839), "Люсьєн Левен" і "Лам'єль" (обидва залишились незавершеними), щоденники, есе.
Стендаль помер в 1842 році.