Світове значення Мольєра
Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрова комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися найчастіше за рахунок іншої людини і, як правило, нечесними методами. Викриваючи таких спритних людців, Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити.
Мольєр обстоює в комедіях не лише вільнодумство ("Тартюф"), а й терпимість до людини. За незначними винятками, його персонажі викликають у глядача не гнів, а веселий сміх. Мольєр вірив у високу шляхетність людини. За його переконанням, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.
Російський драматург Олександр Грибоєдов частково використав сюжет Мольєрової комедії "Мізантроп" для п'єси "Горе з розуму". Українські корифеї театру на рубежі XIX-XX ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі".