(Беккі плаче і втікає).
Том. Беккі! Беккі.
МАРК ТВЕН ЖАРТУЄ
Гумор — це серйозність, яка ховається за жартом. (Дж. Вейс)
Молода симпатична дама цікавиться у Марка Твена, — чи правда, що людина походить від мавпи.
— Так.
— Всі, всі і навіть я?
— Так, але від дуже гарненької.
Одного разу банкір запитав М.Твена:
— Чим пояснити, що у вас багато мозку і так мало грошей?
— Бачите, — відповів знаменитий письменник, — природа любить рівновагу. — В середньому у нас з вами порівну.
Працюючи редактором газети, М.Твен отримував багато непридатних для друку рукописів. Одного разу його не на жарт розсердив один опус М.Твен написав автору наступного листа: "Дорогий друже! На жаль, відсутність місця заставляє нас відмовитися від вашого твору, та не втрачайте надії. Незабаром ми придбаємо кілька корзин для паперу. Ми з задоволенням помістимо туди і вашу працю".
Марк Твен повернувся із подорожі в Європу. Хтось попросив письменника поділитися своїми враженнями про Францію. Він сказав:
— Там немає зими, немає літа і немає духовності. А так — прекрасна країна.
Приїхавши один раз із Лондонських готелів, Марк Твен побачив у книзі записів приїжджих замітку: "Лорд Л. з камердинером". Письменник в свою чергу написав: "Марк Твен з валізою".
Мак Твен написав одному юнакові. Який жалівся, що батьки його не розуміють: "Потерпіть! Коли мені було чотирнадцять років, мій батько був такий тупий, що я ледве з цим мирився. Та коли мені виповнився 21 рік, я вражений тим, наскільки цей старий чоловік порозумнішав.
— Як пишуться популярні книги?
— О, це дуже просто! — відповів письменник. — Для цього досить мати папір і перо, а потім без всяких зусиль, можете молоти все, що спаде на думку. А проблема якраз в тому, що на думку спаде.
Коли Марк Твен працював редактором газети, до нього прийшов якийсь автор. Під оком у нього був великий синець. Марк Твен уважно прочитав рукопис. Піднявши голову, співчутливо запитав:
— О, сер, я вас прекрасно розумію. В якій же редакції ви запропонували свій твір, перш ніж прийти до мене?
Працюючи редактором журналу, багато часу письменник витрачав на читання рукописів. Якось, подивившись на переповнену паперами корзину, він, зітхнувши, сказав: — Жаль, що я не був редактором журналу в ті часи, коли люди писали на кам'яних плитах. Яку віллу збудував би я з присланих рукописів.
ГОСТРЕ СЛОВО ПИСЬМЕННИКА
Афоризми
* Якщо би людина створила людину, вона б повстидалася плодів своєї праці.
* Часто буває, що людина, яка ні разу в житті не збрехала, береться судити про те, що правда, а що брехня.
* Дружба — це таке святе, міцне і постійне почуття, яке можна зберегти на все життя, якщо не пробувати просити гроші в борг.
* Буває, що у людини немає поганих звичок, зате є щось гірше.
* Правильно вести себе легше, ніж придумати правила поведінки.
* Він був скромний, як газета, коли возвеличує свої заслуги.
* Жалійте живих, заздріть мертвим.
* Якщо нас не поважають, ми дуже ображені, але в глибині душі ніхто по-справжньому себе не поважає.
* Коли приходить горе, воно само про себе турбується, але щоб відчути всю глибину радості, необхідно з кимсь поділитися нею.
* Людина подібна до місяця — у неї є також темна сторона, яку вона нікому ніколи не показує.
* Клімат залежить від людей, які живуть навколо нас.
* Якщо ти підбереш голодну собаку і зробиш її життя ситим, вона ніколи тебе не вкусить. В цьому принципіальна різниця між собакою і людиною.
Засідання Клубу веселих та кмітливих
У КРАЇНІ ДИТИНСТВА
(Зал і сцену прикрасити різнокольоровими прапорцями та повітряними кульками. У глибині сцени на стіні плакат з написом "Ласкаво просимо у країну дитинства". Під стіною стіл з творами М. Твена і портрет письменника).
Звучать позивні КВК. Виходять команди і співають.
Чи чули, чули, чули.
Чи чули, чули, ви:
Герої Марка Твена
Змагатися прийшли.
Привів їх сам Том Сойєр
І Беккі разом з ним.
Ми радість даруватимем
Болільникам усім.
Зі сторінок книжкових
З'явилися сюди,
Щоб ювілей письменника
Відзначити змогли.
Чи чули, чули, чули.
Чи чули, чули, ви:
Любимого письменника
Вітати всі прийшли.
Ведучий. Добрий день, дорогі вчителі, учні, гості. Рада вітати вас у нашому Клубі веселих і кмітливих. Сьогодні незвичайна зустріч. Ви станете свідками боротьби команди літературних героїв.
Перед вами "Красуні Сент-Пітрсбурга" та "Друзі Тома Сойєра". Ці літературні герої стали "візитною карткою" американського письменника Марка Твена, 170-річчя від дня народження якого світова спільнота відзначатиме 30 листопада 2005 року.
Яка ж боротьба без суддів? Представляємо членів журі.
(Команди звертаються до журі)
Журі наше миле, ми вас поважаєм, ("Несе Галя воду")
Справедливих рішень всі від вас чекаєм.
Та дуже суворо вже нас не судіть
І смійтеся з того, що викличе сміх.
(Співаючи, звертаються до болільників)
(Їхав козак за Дунай")
Болільники раді дуже
Щиро вдячні, вірні друзі.
З нами ви в вогонь і в воду,
Щоб отримать перемогу.
Смійтеся на здоров'я!
Веселіться від душі!
Беккі Тетчер і Том Сойєр 2 рази
Поважають вас усіх.
Ведучий. Команди, як бачите, до зустрічі готові. Але перед тим, як почнуться традиційні завдання, учасники змагання мають урочисто прийняти присягу на вірність КВК. Для цього прошу повторювати за мною:
"Ми найвеселіші з веселих, найкмітливіші з кмітливих, урочисто присягаємо: бути вірними КВК, чесно і справедливо змагатися зі своїм суперником, бути гідними послідовниками сміливих і благородних героїв".
Невеличке представлення команд відбулося, а зараз привітання від кожної з них.
"Красуні Сент-Пітерсберга"
(Дівчатка виходять всі з книжками і з квітами)
— Ніколи не думала, уявити собі не могла, що зможу побувати у майбутньому.
— Це ж завдяки нашому "батькові" — письменникові Марку Твену ми тут.
— 170 років від дня народження! А його люблять шанують, поважають, у школі твори його вивчають.
— Беккі, що тебе найбільше вразило, коли ти побачила людей ХХІ століття?
— Незвичайний одяг: ніби не вистачає тканини на пошиття спідниці чи блузочки.
— А я бачила, як школяр вирвав із книжки сторінку, і його за це не покарали. Я ж пригадую випадок із підручником нашого вчителя. Бідний Том... Стільки різок отримав.
— Дівчата, хіба ми прийшли сюди переповідати історії? Вигравати у Тома і його друзів треба.
— Про суперників дуже дбаємо.
Масажну щітку в дарунок для них маємо.
Вона вас може причесати,
Кровообіг кращий дати,
Фактор стресу може зняти,
Всі питання розв'язати
(Щітка — це вбиті в дошку величезні цвяхи)
— Квіти в честь ювілею даруємо улюбленому "батькові" — письменнику Марку Твену.
— (співають разом) Ми дівчата гарні, дружно всі живемо.
Шлях до перемоги мужньо ми пройдемо.
Вірте у нас друзі 2 рази
Ми вас не підведемо.
Ведучий. На привітання красунь із Сент-Пітерсберга звучить відповідь Тома Сойєра та його друзів.
(Виходять, маршируючи)
— Раз-два! Раз-два! На місці стій! Раз-два!
— Джо Гарпер?!
— Я!
— Бен Роджерс?!
— Я!
— Біллі Фішер?!
— Я!
— А де інші розбійники?
— Роздають бідним людям скарби, що недавно за нашли в печері. Зараз підійдуть.
— Томе, пам'ятаєш як ми мріяли стати розбійниками, а ти відмовлявся брати мене в свою ватагу.
— Геку, побачивши тебе в лахмітті, люди би сказали: "Ну і ватага у Тома Соєйра! Сама жеброта!" А тепер подивись. Любо глянути на всіх.
— І клятви всі дотримуються допомагати один одному, не видавати таємниць.
— Наші суперники ніколи не змогли б стати розбійниками, вони ж темряви бояться!
(в руках квіти в одного з хлопців, що підійшли)
— Чи не для дівчат ці квіти, щоб настрій їм підняти?
— Квіти для нашого "батька" — письменника Марка Твена.
— І для суперників є подарунок.
Вітаємо суперників своїх.
Які настроєні лише на перемогу.
Ми знаємо: ви дуже готувалися до гри.
Та ми вам легко не уступило дорогу.
Даруєм вам оцей рашпіль,
Але ні нігті ним пилити,
А свій розум перед грою нагострити.
(Співають під мелодію "Засвистали козаченьки" і виходять)
— Ми сміливі і кмітливі, благородні й щирі.
Любим понад все пригоди.
Й жити хочем в мирі.
Ведучий. Просимо журі оцінити привітання команд.
Наступний конкурс знавців — ерудитів допоможе краще пізнати наших учасників гри.
а) (Ведучий показує ілюстрації до творів Марка Твена, а учасники називають твір і коротко переказують зображений епізод).
б) (Капітани отримують конверти із карточками. За 2 хвилини дібрати пару).
тощо.
Ведучий. — Журі підраховує отримані бали. Всі з нетерпінням чекають результату. Я пропоную командам уважніше придивитися одне до одного і зробити дружній шарж на команду суперника.
(Протягом 3-х хвилин звучить музика. Команди малюють. Оцінюють конкурс сатиричного малюнка глядачі своїми оплесками).
Ведучий. — Звучать позивні конкурсу капітанів. — Капітани! На сцену!
Запитання.
1. Що означає псевдонім "Марк Твен"?
2. У якому містечку минуло дитинство Марка Твена?
3. В який день тижня Том білив дощатий паркан?
4. Яку винагороду отримав Том від тітки за побілений паркан?
5. Перше кохання Тома.
6. Ім'я шкільного товариша Тома.
7. Як звали рудого кота тітки Поллі?
8. Назвіть ім'я хлопчика, що мав прізвисько "Кривава рука".
9. Кого зустрів Том у печері?
10. Кому присвячена повість?
(Поки капітани відповідають, члени команди відтворюють малюнок, що намалював Том, вперше сидячи з Беккі за однією партою (VІ розділ).
Ведучий. — З завданням впоралися, а спробуйте-но виконати таке. Я покажу вам один предмет. За 3 хвилини потрібно придумати найправдивіше, найсмішнішу, найнеймовірнішу історію, пов'язану з вашою командою і цим предметом. Ось вам повітряна кулька. Працюйте.
Щоб болільники в цей не скучали, проведемо конкурс і визначимо переможця.
Запитання для болільників.
1. Назвіть справжнє прізвище Марка Твена.
2. Назвіть місто, в якому відбуваються події повісті?
3. Ім'я молодшого брата Тома.
4. Як називався костюм, що його Том уже два роки надягав тільки в неділю?
5. Назва гори, яку було видно з вікон школи, де вчився Том.
6. В якого літературного героя грав Том зі своїм другом Джо в лісі?
7. Що подарували Томові у недільній школі директор та суддя?
8. Назва хвороби, яку вигадав собі Том, щоб не йти до школи?
9. Як називалися мінеральні утворення, що звисали зі стелі печери?
10. Від кого тікали Том і Беккі у печері?
11.