17 грудня 1898 року там відбулася перша постановка "Чайки". Спектакль пройшов з великим успіхом, він виявився історичною подією в житті театру. Відтоді чайка, що летить, стала емблемою театру.
"Чайка" (1895— 1896) різковідрізняється від попередніх пєс Чехова своїм ліризмом, символікою і яскраво змальованим зіткненням різних концепцій мистецтва, концепцій життя. Головною темою пєси стала тема служіння мистецтву, значення мистецтва в суспільному житті, тема долі талановитого художника.
Треплєв не задоволений традиційним мистецтвом і прагне створити драму яскраву, сильну та самобутню. Проте він не йде далі традиційних мрій. Холодна риторика, абстрактність образів гублять його пєсу. Пошуки Треплєвим нових форм не підкріплені пошуками великих ідей, не мають під собою світоглядних основ.
Другий письменник в пєсі— Тригорін виступає за правдиве, реалістичне мистецтво, Він висловлює багато правильних думок про нього, проте його не надихає велика ідея, мета. Процес творчості для Тригоріна болючий.
Якостями справжнього художника наділена Ніна Зарєчна. В її уявленні служіння мистецтву— подвиг, воно вимагає всього життя. На такий подвиг здатна Ніна. Якщо цього немає, якщо талант не проявляється— людина гине, як гине, не розкривши свого талану, Треплєв. Чехов перевіряє своїх героїв на їх вірність почуттю, на їхню здатність підпорядкоувати своє життя мистецтву.
Якщо прислухатися уважніше до автохарактеристик героїв, в означення, які вони дають один одному, то можна зрозуміти, що Чехов надає деяку перевагу життєвій позиції Треплєва. Життя Треплєва багатше і цікавіше в порівнянні з тим сірим, буденним життям, яке ведуть решта героїв, навіть найодухотвореніші— Аркадіна і Тригорін.
В "Чайці" багато кохання, тобто показано, як це могутнє почуття заполонило всіх героїв.
Особливості пєси визначив сам Чехов: "Комедія, три жіночих образи, шість чоловічих, чотири акти, пейзаж...; багато розмов про літературу, мало дії, пять пудів любові". Ослабленість сюжету ("мало дії"), лірична наповненість, використання пейзажу з метою розкриття філософського змісту і звукове оформлення, перевід дії у підтекстовий план-все було новим для театру. Важливим нововведенням Чехова було те, що побут і повсякденне життя героїв подані в такій складності, суперечності, що за зовнішнью малозначністю читач і глядач відчувають великі думки. Для означення цього глибинного життя, що протікало за зовні незначними подіями, видатний режисер Станіславський ввів термін "підводна течія".
Новим етапом в ідейно-творчому розвитку письменника стали пєси "Три сестри"(1901) і "Вишневий сад"(1904), в яких ще більше відчувається художній підтекст ("підводна течія") і релістична символіка з їхньою центральною ідеєю: све пробуджується до нового життя і все збільшується ненависть в людях до обивательщини. Ці пєси були схвально зустрінуті глядачами і критикою. Невдовзі вони були перекладені на іноземні мови.
Чеховська драматургія справила значний вплив на світове театральне мистецтво. "В плеяді великих європейських драматургів,— зауважував Бернард Шоу,— Чехов сяє як зірка першої величини навіть поряд з Толстим і Тургенєвим".
В останні роки свого життя (з осені 1898) Чехов за станом здоровя змушений був переселитися в Ялту, де й жив, з невеликими перервами, до самої смерті.
В 1901 році Антон Павлович одружився з актрисою Московського Художнього театру Ольгою Кніппер, але насолодитися своїми творчими успіхами і подружнім щастям йому не судилося. В звязку з загостренням туберкульозу стан його здоровя різко погіршився. За порадою лікарів він відправився на лікування в курортне німецьке містечко Баденвейлер. Тут другого липня 1904 року Антон Павлович Чехов помер.
В історії світової культури Антон Павлович Чехов залишився як майстер короткого оповідання і нового типу пєси— трагікомедії. Його вміння знайти точну художню деталь, талант відображення тонких душевних переживань завоювали йому популярність в багатьох країнах світу.
Л і т е р а т у р а:
1. Російська література.. М., "Наука", 1985.
2. Російська література. М., "Просвіта", 1989.
3. Зарубіжна література. Т., "Навчальна книга", 2000.