Сімейна терапія – це особливий вид взаємодії психотерапевта (або психотерапевтів) з одним або декількома членами сім'ї, спрямований на вирішення конфліктів, допомогу членам родини краще розуміти та спілкуватися один з одним.
Який рівень успішності сімейної терапії?
Рівень успішності сімейної терапії може змінюватись залежно від ситуації та сотивації членів родини брати участь. Проте дослідження показали, що сімейна терапія може бути ефективною в багатьох випадках. Так дослідження, проведене Американською Асоціацією Шлюбної та Сімейної Терапії, показало, що понад три чверті тих, хто отримує шлюбну/парну або сімейну терапію, повідомляють про покращення стосунків у парі, також майже 90% клієнтів відмічають покращення свого емоційного здоров'я.
Які недоліки сімейної терапії?
Одним із потенційних недоліків є те, що сімейна терапія може бути коштовною, особливо якщо вам потрібно відвідувати сімейного психолога (психотерапевта) протягом тривалого періоду часу. Адже тривалість терапії може коливатися від декількох тижнів до декількох років. Крім того, деякі члени родини можуть відмовлятися брати участь, що ускладнює досягнення бажаного результату. У деяких випадках сімейна терапія може також загострити існуючі конфлікти, особливо якщо невирішених проблем накопилося дуже багато.
Коли сімейна терапія не підходить?
Якщо один із членів сім'ї має важку психічну хворобу або залежність, йому може знадобитися індивідуальна терапія, перш ніж він зможе брати участь у сімейній терапії. Або якщо один із членів сім'ї схильний до некерованого гніву та проявів насильства, може бути небезпечно залучати таку людину до участі у сімейному форматі, натомість, може бути показаний індивідуальний.
Які чотири етапи сімейної терапії?
Нерідко в сімейній терапії виділяють 4 етапи:
- сімейний діагноз, діагностичний етап;
- ліквідація сімейного конфлікту;
- реконструктивний;
- підтримуючий.
1. На діагностичному етапі терапевт працює над встановленням стосунків із сім'єю та встановленням цілей терапії, збирає інформацію про історію сім'ї та поточну ситуацію.
2. На етапі ліквідації сімейного конфлікту терапевт працює з родиною, щоб вирішити конфлікти та покращити спілкування.
3. Під час етапу реконструкції сімейних відносин учасники терапії спільно обговорюють поточні проблеми в їхній родині або в паралельних групах клієнтів, що стикаються з подібними проблемами, та їхніми родичами. В рамках цих груп проводяться рольові тренінги з навчання конструктивного опрацювання розбіжностей.
4. Нарешті, на підтримуючому етапі терапевт допомагає сім'ї вийти з терапії та надає інструменти для закріплення та підтримки досягнутих результатів.
Отже, сімейна терапія може бути ефективним способом вирішення конфліктів і покращення спілкування в родині. Не завжди сімейна терапія здатна повністю вирішити проблему в сім'ї, але вона може надати її членам нові навички, які допоможуть краще справлятися з важкими ситуаціями у більш здоровий спосіб.