Маркес Габріель Гарсіа — Сто років самотності (детальний переказ) (скорочено)

Колись, через багато років, полковник Ауреліано Буендіа, стоячи біля стіни перед загоном, що мав розстріляти його, згадає той давній вечір, коли батько взяв його з собою подивитися на лід. Макондо було тоді ще невеличким селом на два десятки ліплянок із глини та бамбука на березі річки. Світ був іще такий незвіданий, що багатьом речам бракувало назви і на них доводилося просто вказувати пальцем.