Ой на горі вогонь горить

Історичні пісні

ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ

Ой на горі вогонь горить,
Під горою козак лежить,

Порубаний, постріляний,
Китайкою покриваний;

Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою;

А в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче:

"Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!

Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.

Біжи, коню, дорогою
Степовою, широкою,

Щоб татари не впіймали,
Сіделечка не здіймали,

Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.

Як прибіжиш під ворота,
Стукни, грюкни коло плота;

Як прибіжиш ти в батьків двір,
Заржи, коню, на ввесь подвір!

Вийде сестра — розгнуздає,
Вийде мати — розпитає:

"Ой коню мій вороненький!
А де ж мій син молоденький?"

"Не плач, мати, не журися:
Та вже ж твій син оженився,

Узяв собі паняночку —
В чистім полі земляночку".
загрузка...