Із-за гори вітер віє
ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ
Із-за гори вітер віє,
А в долині тихо,
Добре було на Вкраїні,
А тепера лихо
ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ
Із-за гори вітер віє,
А в долині тихо,
Добре було на Вкраїні,
А тепера лихо
ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ
Віє вітер на долину,
Колише билину
Рід до роду листи пише
Та на Україну.
ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ
Вилітали орли
З-за крутої гори —
Заплакали молодії хлопці,
Сидячи в неволі
Вони заплакали,
ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ
— Грицю, Грицю, до роботи
В Гриця порвані чоботи..
— Грицю, Грицю, до телят!
В Гриця ніженьки болять...
ОЙ ВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ,
А НИЗЬКО ЗАХОДИТЬ
Ой високо сонце сходить,
А низько заходить;
Ой ходить піп по вівтарю
Та листи читає:
ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО
Ой матінко-зірко,
Як у строку гірко:
Куди хилять, то й хилюся,
Бо я всіх боюся
Ой матінко-зоре,
Ой та зажурились
Стрільці січовії,
Як Збруч-річку1 переходили,
Що стільки народу
Впало за свободу,
Встояти не було сили.
ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ
Ой ясне сонце високо сходить,
А низенько заходить,
Чогось, братця, да чумацький отаман
По доріжечках ходить
Ой да білі ручки ломить,
Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, по роздоллі;
Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, у неволі.