На Чорному морі, на білому камені сидить сокіл-білозірець, поглядає на небо та на море, де не все гаразд діється. Зорі потьмарилися, хвиля зо дна піднімається й розбиває козацькі судна на три частини. Одну частину заносить на Дунай, другу — на турецьку каторгу, третю — затоплює.
Так з тої частини два братики тонули. Нізвідки їм допомоги чекати, то стали вони в Бога прощення просити, гріхи свої сповідати.
До них припливає ще один чужий-чужениця, теж у Господа спасіння благає.
Народні думи — Буря на Чорному морі (скорочено)
Завантаження стислого переказу...
Відсилаємо твір скорочено...
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Народні думи — Буря на Чорному морі (скорочено), завантажити текст
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.