Варваризм, або Барбаризм
Слово чи зворот, запозичений з іншої мови. В залежності від того, з якої мови взято ці слова чи звороти, розрізняють полонізми (з польської мови), галицизми (з французької мови), германізми (з германських мов), латинізми (з латинської мови) і т. д.
Іноді у письменників варваризми служать допоміжним засобом для характеристики персонажів і вводяться у їх мову з метою індивідуалізації. Так, Т. Шевченко в поемі "Гайдамаки", висміюючи бундючність, пихатість і самозакоханість польської шляхти, вкладає у її уста слова, які часто гриміли на сеймах і сеймиках:
"Nie pozwalam! nіе pozwalam!" —
Шляхта репетує...
Або:
"Є ще Польща не згінела!" —
Хто куди гукає.
Від варваризмів слід відрізняти інтернаціоналізми — слова, що завдяки культурним зв’язкам між народами міцно ввійшли в мови (напр., суспільно-політична лексика: Інтернаціонал чи науково-технічна термінологія: математика, термодинаміка). Є також такі іншомовні слова, які засвоєні мовою і вже не відчуваються як запозичення. Наприклад, в українській мові: левада (з грецької), трамвай (з англійської), кисет (з іранської), жупан (з польської), мамалиґа (з румунської) і т. д. Такі слова теж не є варваризмами.