Футуризм
Авангардний напрям, назва якого в перекладі з латини — майбутнє. Виник у літературі на початку XX ст. Як художньо-стильовий напрям вперше заявив про себе різновидом італійського авангардизму. Його теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: "Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости". Декларації українських футуристів були близькі до цього: "Те, що називають мистецтвом, є для нас предмет ліквідації... Ліквідація мистецтва є наше мистецтво... Мистецтво є пережиток минулого... Смерть мистецтву!.. Хай живе метамистецтво — "мистецтво комуністичного суспільства"!..".
Визначальні риси футуризму:
— заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
— прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
— культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
— переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
— у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання "слів на свободі".
Ознаки футуризму спостерігаємо в творчості М. Семенка, В. Поліщука, Я. Савченка, М. Бажана, Г. Шкурупія.