Завантаження
Богдан Лепкий, "Подушка"
— Невже ж це правда?.. Женишся?
— Так, женюся і тебе прошу за свідка.
— Гу-м! Коли ж вінчання?
— У неділю.
— В неділю? Але ж це неможливо! Як можна так скоро зважитися на найризиковніший крок у жилі? Це для мене прямо незрозуміле і, прости за слова, навіть підозріле.
— Нічого тут підозрілого нема. Женяться другі, невже ж мені не можна. Я вже довше не можу витримати зі своєю подушкою і з господинею.
— Яка подушка? Причім тут господиня? Говори ясніше.
— Як-то причім?..