Завантаження

— Прошу єгомостя!
— А що там?
— До хорого. Чоловік чекає.
— До хорого, до хорого, — говорив панотець, протираючи заспані очі.
— Няй іде до дяка, щоб церкву відчинив і приладив, що треба!
Служниця замкнула двері, і чути було, як у кухні повторяла панотцеві слова.
Панотець повернувся на ліжку і підняв ковдру, що зсувалася з нього...