Завантаження
Михайло Слабошпицький, "Дорога під нашою хатою"
Наша хата стоїть при широкій дорозі, що біжить між полями, а потім убігає в село.
Вбігла в село, але не спинилась, не перевела дух, не спочила.
Побігла далі. Поміж деревами й садами, городами й берегами. Під високими і низькими хмарами.
Біжить, біжить, біжить... Як річка. Тільки хвиль немає.
Стрибає через містки, обминає школу, клуб, щоб не нагнатися на них, вигинається на бігу, злітає вгору, спускається вниз невтомна дорога...
І вже на тому кінці села виринає. Як струмок з-під землі...