Завантаження
Михайль Семенко, "Вечір з товстого скла..."
Вечір з товстого скла
З синіми й чорними смугами
І вже більш втримати не могла
І серце плакало від наруги.
І чекала на шовкову ніч,
Надсилала свою мрію в зорі...
Вечір з товстого скла
З синіми й чорними смугами
І вже більш втримати не могла
І серце плакало від наруги.
І чекала на шовкову ніч,
Надсилала свою мрію в зорі...