Завантаження

Григір Тютюнник, "Біла мара"

Не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба,— щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з пареним зерном що пахне кутею (рибі на принаду), убгає в кишеню круглу бляшану баночку з великими й малими рибальськими гачками, вудки в руки і — гайда до річки. Йде помалу, бо, як сам каже, ноги вже не козацькі — болять од старості.
А надворі світає й світає...

Читати повністю →
На превеликий жаль
Можливість завантаження повного тексту цього твору обмежена. Скоріш за все, електронну копію тексту можливо придбати у відповідних інтернет-книгарнях.