Завантаження
Григір Тютюнник, "Устим та Оляна"
(Сімейна історія)
Устим сидів супроти печі на низенькому ослінчику і чистив картоплю, а на печі позіхала Оляна і, одпозіхавшись, питалася кволим, як у хворої, голосом:
— Устиме... ти вп'єть картоплю товсто чистиш?
— А тобі що — крізь комин видно? — усміхався Устим двома верхніми зубами, тому що більше їх у нього не було.
— Та я ж чую, що в цеберку бухкає, наче кавунячі скибки,— вистогнувала Оляна і знову заходжувалася позіхати, довго, зі стражденною насолодою в голосі.
— Чи ти бачив отаке.....
На превеликий жаль
Можливість завантаження повного тексту цього твору обмежена. Скоріш за все, електронну копію тексту можливо придбати у відповідних інтернет-книгарнях.