Завантаження
Ольга Кобилянська, "Смутно колишуться сосни"
Фантазія[1]
Давно, кажуть, царювали по лісах і горах лісні царі.
А може, і тепер царюють.
В темних старих горах, недоступних людям, а знані лиш полохливим птицям, медведям і вороже настроєним орлам,— проживають вони, може, і тепер. Проходжуються в дивних коштовних волічучихся строях, в срібній короні, числять сосни і дуби в своїм панстві.....