Завантаження
Ольга Кобилянська, "Весняний акорд"
Моя хата.
Наокруги обсадив її мій дід липами і смереками, дослідні — перевезений спомин з гір, а вид з неї — се далека препишна рівнина.
Так, мабуть, розлягається степ, подібно як оця рівнина наша.
Десь далеко добачує моє око сільські хати.
Давно, давно, як був я ще дитиною, пишалась на тій рівнині дубина-ліс. Відтак — мов сьогодні бачу се, ставала вона чимраз об'ємистіша і рідшала...