Завантаження
Анатолій Дімаров, "Стогін по Джоєві"
Помирав Джой.
У муках, в судомах, що корчили тіло.
Стогнав, як людина, і з його таких нещодавно ясних, таких життєрадісних досі очей котилися сльози.
— Де?.. Де в тебе болить?..— питав, сам ледь не плачучи.
А він не міг відповісти.
— Ну навіщо?.. Навіщо ти проковтнув оту кульку?..
Не встиг вихопить її з його до всього цікавого рота...