Завантаження
Анатолій Дімаров, "Півцеглини"
* * *
Хоч відтоді минули роки і роки, а долоню мою ще й досі печуть оті півцеглини.
Нас, необмундированих, здорових, хворих, а то й зовсім калік (я — інвалід війни в двадцять літ, на одне вухо глухий після контузії лютої, напівсліпий, начинений німецькими осколками так, що і в могилі не гнитиму — ржавітиму)... "Годен!", "Годен!.." Німцеві не до того буде, щоб розбиратися, хто "годен", а хто "не годен", німець в усіх підряд цілитиметься.....