Завантаження
Євген Гуцало, "Чорногорія"
Синій день, сині горби вдалині, густої сині — аж чорної — наллято в річку. Тільки-но почався ранок, і серпень ходить луками, збиває у колгоспному садку солодкі груші, що звуться бабами... До воріт, за якими отарою побігли по низині малі кленові кущі, виходить сторож дід Мар'ян та й сипле яблука.
Ніхто не вірить його ласці. А що коли це обман, пастка, в яку нас хоче піймати Мар'ян?
Стоїмо віддалік, боїмось наближатися.
Мар'ян повертається до нас спиною і повільно йде поміж крутобокої капусти...