Завантаження

Горобенків син — дзьобатий, іноді закозяний, з тихими намистинками світлих очей,— зветься по-вуличному Горобчиком, а в сім'ї — Сергійком або також Горобчиком. їхня хата стоїть на одному березі Росі, а школа — якраз напроти, на другому березі. У Горобенків, на їхньому обійсті, завжди чути, коли дзвонять на урок чи з уроків, видно, коли малий Горобчик встряв у бійку чи сам затіяв колотнечу...