Завантаження
Микола Вінграновський, "Не дивись мені в спину"
Було вже холодно. Наближалась зима. Наступала зима, і в цих жовтих прибитих інеєм холодних лісах я повинен був закінчити зйомки кінофільму: вивезти у ці дубові ліси артистів і ще тисячу людей на померзлі трави, на вітри, на древлянську воду кам'янистого Тетерева. Ліс був порожнім.
Порожні гнізда просвічували своїми чорними ребрами на синє небо і так само чорно мовчали.
У небі ніхто не літав. Навіть літаки.
Оператор з художником сиділи навпочіпки і щось креслили хворостинами...