Завантаження

Василь Бережний, "Чого не побачило скляне око"

І
Вікторія — невисока русява дівчина — вийшла з величезного Турбінного залу і, не кваплячись, попрямувала на Греблю. Їй хотілося бездумно постояти біля перил, полюбуватись безперервним потоком зеленавої води, сонячними зайчиками на хвилях. Але Павлик — ну й упертий хлопчисько! — не дає їй спокою. Ходить за нею, мов тінь, націлюється своїм апаратом... Вікторія перевіряла, як працює пульт управління Фабрики клімату,— він спрямував на неї скляне око кінооб'єктива...

Читати повністю →