Завантаження
Ірина Вільде, "Історія одного життя"
Якось так сталося, що у плановому відділі нашої міськради я доводжусь начальником моєму чоловікові. Звичайно, він досить свідома, людина, щоб з цього приводу почувати себе морально погано. Іноді тільки вдома, як зайде між нами якась суперечка, він любить додати жартома:
— Не забувай, будь ласка, що ти мені можеш наказувати тільки на роботі. Тут, у хаті, ти моя дружина, і ми рівні…
Але я хотіла сказати про інше.
Сиджу оце в конторі і чую в суміжній кімнаті незвичний рух...