Завантаження
Андрій Чайковський, "Віддячився"
ВІДДЯЧИВСЯ
Повість з козацьких часів
Присвячую Учителю грядучого покоління ІВАНОВИ ФРАНКОВИ на ювілейний рік.
І.
Густий непроглядний туман оповив широкий степ лівобережної України. Дивишся на п'ять кроків — не доглянеш, що перед тобою. Куди не глянеш — і довкруги, і над головою сіро. В повітрі стоять дрібнесенькі порошинки пари. Вона зливається в грубі каплі й осідає на траві чистою росою. Червоний степовий цвіт клониться під вагою роси. В степі тихо-тихесенько...