Завантаження
Євген Гуцало, "Підопригора"
Танас Підопригора, присівши за вербовим пеньком, підглядає за сірою чаплею, що завмерла на мілководді. Пеньок стримить на самісінькому березі, й Підопригору вже, либонь, з півгодини не полишає надія, що чапля наблизиться, і тоді він, і іарешті, зможе добре роздивитись її.
У чаплі чорні смуги обіч голови, і її смішний, страпатий чуб 11 а потилиці теж чорний, наче виваляний у свіжому болоті. До-нга чаплина шия біліє, чистісінька, бо, мабуть, старанно вимита...