Завантаження
Євген Гуцало, "Баба Весна"
Глиняну стіну високої гори поточено дірами-норами щурів, які тут в'ються хмарою, то залітаючи в свої кубельця, то вилітаючи з кубелець. І стріхата хатинка під горою схожа на обтьопане негодою ластів'їне гніздечко, в якому ніхто не живе. Стіни знадвору та в сінях обмальовано мальвами, ці мальви пооблущува-л ися-поодцвітал и.
В стріхатому ластів'їному гніздечку живе баба Весна.
Під житніми колосочками брів у неї — роса на конюшинових квіточках зів'ялих очей...