Завантаження
Павло Тичина, "Як дуб із вітровієм бився"
Не одно уже століття
Дуб стояв, простерши віття,-
весь в корі, як у броні,
трудні роки, ночі й дні...
Знав одне лиш добре діло...
Не одно уже століття
Дуб стояв, простерши віття,-
весь в корі, як у броні,
трудні роки, ночі й дні...
Знав одне лиш добре діло...