Завантаження

Олександр Довженко, "Сіятель"

— Одне скажу,— скучати, хоча й прожив я вік далеко від великих міст і мало ходив по театрах, скучати, отже, не довелось мені. Частувала мене доля — вина, й закусок, і розваг,— куди не повернусь,— не знали, може, ні діди-козаки, ні стародавнії поляни , ані древляни .
З того часу, як розколовся світ і Ленін став на стороні людського,— не покладав я рук.
В болях і труднощах росте з жертовної розколини моєї нове людськее древо, і я, родоначальник нового, у поті не по: кладаю рук...

Читати повністю →
загрузка...