Завантаження
Іван Франко, "Історія моєї січкарні"
Присвячую щирому другові К. Бандрівському
Вже як мені надоїло було різати тоту січку на нашій простій ручній скриньці, то й сказати не можу! Як бувало приходить зима, то чоловік гірше тої січки боїться, ніж уліті косовиці. Довгими зимовими досвітками стій, бувало, на тоці на морозі, на ліхтарню вважай, аби нещастя якого не наробити, і різак заправляй щохвиля, і дави та тягни, аж у тобі цомоги схнуть, поки троха тої січки удусиш. Та й то чи багато її!..