Завантаження
Ярослав Стельмах, "Як ми до Генки ходили"
Пішли ми якось у гості. До Генки. Він нам двері вичиняє з відром у руці. І в коридорі підлога мокра.
— Ой, — ми кажемо, — в тебе так чисто! А де ваш килимок, щоб ноги витирати?
А він:
— Знаєте, хлопці, я оце щойно в квартирі прибрав, бачите, навіть підлогу помив. У мене зараз просто стерильна чистота.
— Так що ж нам зайти не можна? — я питаю.
— Зайти можна, — він у відповідь, — але я килимок поправ, і мені, е-е-е, не хотілося б, е-е-е, щоб ви його зразу забруднили...