Завантаження
Ярослав Стельмах, "Про козу"
У бабусі на селі, обіч дороги, що вела до річки, на просторій, порослій бур’яном місцині завжди паслася велика брудно-біла коза. Цілими днями вона завзято скубла траву, і якби той лужок був меншим, то давно б уже виїла на ньому всю зелень. Та, на щастя (певна річ, козине щастя), він був досить великий, і їжі їй вистачаю.
Коли хто проходив мимо, вона, здавалось, не звертала на нього щонайменшої уваги...