Завантаження

Сонце пробивається крізь зелені квіти на шторах, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень: роззявляє дзьоба, закидає голову, заплющує очі. На городі кущі чорні від смородини, а листки повсихали і поскручувались. Від найменшого дотику падає на долоню малина. Чорні вишні аж бризкають соком.
У відгородженому коло стайні кутку вовтузяться качата біля миски з кукурудзянкою.
— Зараз підемо!
Зараз — то не вже...