Завантаження

Михайло Стельмах, "Казка про правду та кривду"

Присвячую моїм дорогим небожатам Петрусеві, Пасі і Олютці
Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить, гарно так,— і раді слухати бабусю хоч до самого білого світу... А вона, стара та древня, голови на в'язах не здержить,— так вона в неї на всі боки і розхитується,— як розпустить бувало свої кази та перекази, й не переслухаєш ніяк!..

Читати повністю →
загрузка...